Понеділок, 23.09.2019, 08:32
| RSS

Ужгород

Ужгород

 

Ужгород (пол. Użhorod, рос. Ужгород, угор. Ungvár, нім. Ungwar, англ. Uzhhorod) — місто на ріці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району, а також історичний центр Підкарпатської Русі.

Місто є адміністративним, освітнім, науковим і культурним центром Закарпатської області, на території якої проходять ділянки Державного кордону України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/75/Uzhgorod.jpg/250px-Uzhgorod.jpg

 

 

Ужгород — вид із пішохідного мосту на річку Уж, Лінгвістична Гімназія ім. Т.Г. Шевченка на набережну. 

 



 

 

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5d/Ukraine-Uzhhorod-2.jpg/250px-Ukraine-Uzhhorod-2.jpg

 

 

 

Один із корпусів Ужгородського національного університету 



 

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6a/Uschhorod_synagoge.jpg/250px-Uschhorod_synagoge.jpg

 

 

 

 

Закарпатська обласна філармонія, колишня синагога 

 

 

 


http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/23/Chr%C3%A1m_Vzkriesenia_Krista_Spasite%C4%BEa_s_kaplnkou_1.JPG/250px-Chr%C3%A1m_Vzkriesenia_Krista_Spasite%C4%BEa_s_kaplnkou_1.JPG



Новий православний собор  


 

 

 

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/thumb/3/3a/%D0%92%D0%9F_%D1%83%D0%B6%D0%B3_%D1%83%D0%BB_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg/220px-%D0%92%D0%9F_%D1%83%D0%B6%D0%B3_%D1%83%D0%BB_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg


Сучасна назва «Ужгород» говорить сама за себе: місто-град над рікою Уж. На думку більшості вчених-дослідників річка Уж (до речі, на території Словаччини, через яку вона протікає, річка носить назву — Уг) не має ніякого відношення до однойменної змії-вужа. Деякі лінгвісти вважають, що, оскільки територія краю знаходилася під болгарським впливом, то назва ріки походить від слів «уголь», як вугілля, та «угол», як кут, а також від слова «узок», як вузький, маючи на увазі вузьку долину річки Уж, а інші дослідники стверджують, що «Уж» походить від турецьких слів «унг», «онг», що перекладається, як «правий», ще деякі стверджують, що назва походить від старотюркського слова «уз», яке перекладається як «вода».

Населення Ужгорода складає 117 600 осіб (на 2004 рік; у 1989 році — 126 500). Населення Ужгорода багатонаціональне і нараховує близько 70-ти національностей, серед яких переважають українці, росіяни, угорці, словаки, чехи, євреї та ін.

Місто розташоване на кордоні зі Словаччиною на висоті приблизно 120 м у передгір'ях Карпат по обидва береги річки Уж. Територія міста становить 31.56 км2. Протяжність міста з півночі на південь - 7 км, зі сходу на захід - 5 км. Найвища точка Ужгорода - гора Велика Дайбовецка - 224 м. Площа зелених масивів і насаджень складає 1574 га, крім цього, Ужгород із усіх боків оточений лісами. Значну частину площі міста становить правобережна частина (Старе Місто), яка дещо більша лівобережної. Береги річки Уж пов'язують 7 мостів: 6 пішохідно-транспортних і 1 залізничний.

 



Історія

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Uschhorod_oblastnarada.jpg/220px-Uschhorod_oblastnarada.jpg

Уже в давнину на території Ужгорода були поселення, найдавніші з яких нараховують понад 100.000 років. Протягом давніх віків через територію сучасного міста пройшло чимало племен і народів: кельти, авари, дакійці, сармати, бургунди, але найбільш відомими з перших свідомих засновників ужгородського поселення були слов'яни. Одне з їх племен, білі хорвати, у другій половині I тисячоліття заселило район сучасного Ужгорода.




nullПротягом століть історично склалися три центри міста — Замкова гора, Радванка, Горяни. А вже пізніше перевага поступово перейшла до більш укріпленого району на Замковій горі. У IX столітті укріплене городище-замок перетворилося на ранньофеодальне місто-поселення, яке стало центром новоутвореного слов'янського князівства, очолюваного легендарним князем Лаборцем. На заході князівство Лаборця межувало з Великоморавським князівством, а на півдні — з Першим Болгарським царством. Не виключена можливість, що Ужгородське городище могло входити до їх складу. У 903 році угорські племена під керівництвом своїх сакрального вождя Алмоша та військового вождя Арпада протягом чотирьох днів штурмували фортецю Гунгвар, у якій оборонявся князь Лаборець зі своїми воїнами. Але сили були нерівні, і князь та його військо були перебиті. Саме городище було спалено та через деякий час знову відбудоване вже новими господарями. Після приходу угорців навколо замку починає розбудовуватися і розширюватися містечко. В 1086 році Ужгород був атакований половцями хана Кутеска, але взяти його вони не змогли.

У 12411242 роках татаро-монгольські племена під керівництвом хана Бату спалили місто. Нове місто (Унгуйвар) — Новий Ужгород за наказом угорського короля Бейли IV у 1248 році будують на новому місці, у сучасному мікрорайоні Горяни. Тут також збудували нову фортецю і поруч неї церкву (Горянська ротонда). У 1290 році новим господарем міста стає канцлер Угорського королівства — Обо Омодей. Під час феодальних міжусобних війн на початку XIV століття значних руйнувань зазнав і Ужгород. У 1312 році новим господарем міста-фортеці став Петро Пете, який уже у 1315 році піднімає повстання проти короля, яке через два роки було придушене. У 1318 році місто одержало нових господарів — італійських графів Другетів, які володіли ним протягом 360 років. Філіп Другет будує нову кам'яну фортецю на місці сучасного замку. Разом із замком розбудовувалось і місто. У 1384 році завершилося будівництво нового замку, а також була відкрита перша в місті школа. Уже в 1430 році Ужгород одержує привілеї від короля і офіційно пишеться «Привілейоване місто Ужгород».

У 1514 році, під час великого повстання під проводом Дьордя Дожі, місто було повністю зруйноване. А після поразки угорців у битві з турками в 1526 році біля Могача Угорське королівство було розділене на три частини: Трансільванське князівство; Центральна Угорщина під владою турків; Західна і Північна Угорщина під владою австрійських Габсбургів. Місто Ужгород на тривалий час стає ареною міжусобних боїв. Так у 1538 році Ужгород відійшов до Трансільванії, а уже в 1540 році його зайняли австрійські війська. В 1564 році місто знову було атаковане трансільванськими військами.

null


Нові господарі графи Другети зміцнили роль міста як економічного та торговельного центру. В цей час відбулися такі події, як перебудова замку, будівництво нових церков. Збереглася з того часу і «Печатка міста Ужгорода. 1675 рік», на якій зображено герб міста: щит із двома виноградними лозами, а на них три листки і два грона винограду, що вказувало на основне заняття його мешканців. До речі, у 1631 році у місті було 10 вулиць, 206 кріпосних дворів, 32 дворянські маєтки; а всього загальна кількість мешканців — 1200 осіб. Протягом XVI—XVII століть в Ужгороді існувало багато ремісничих цехів: шевський, гончарний, столярний, бондарний. У цей період місто було втягнуто в релігійну боротьбу між реформатською Трансільванією і католицькою Австрією. У 1610 році в місті домінувала католицька церква. У 1619 році Ужгород знову захоплюють протестантські війська Трансільванії. Після десятилітнього правління реформатської влади у місто повернулися католики на чолі з графом Другетом. Саме в цьому році, 1646, в Ужгородському замку було зібрано 63 православних священників і під егідою Ватикану проголошено Ужгородську унію та утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті.

null



У 1707 році Ужгород був резиденцією керівника національно-визвольної війни угорського народу Ференца II Ракоці. Взагалі, Ужгород XVIII століття славився своїми ярмарками. Сюди приїжджали купці зі Словаччини, Німеччини, Угорщини, Молдавії, Польщі, Греції, Росії. У цей час було збудовано цілий ряд винних підвалів і складів у районі Замкової та Дайбовецької гір. У кінці XVIII століття починає розбудовуватися і лівобережна частина міста, де селилися бідняки.

А ось для початку XIX століття характерний економічний розмах. На Закарпатті почав розвиватися капіталізм, хоча і в рамках феодалізму, з'явилися перші фабрики, внаслідок чого площа міста значно збільшилась. У 1837 році в Ужгороді нараховувалося 36 вулиць.








null




Найбільший вплив на Ужгород із політичних подій XIX століття справила угорська революція 1848—1849 років. 27 березня 1848 році в місті офіційно було відзначено повалення монархії в Угорщині. Для придушення революції Габсбургський абсолютизм покликав на допомогу армію царської Росії. Будучи не в силах протистояти їм, визвольна війна потерпіла поразку. Монархія була знову відновлена. У 1849 році Ужгород став центром Руського округу, нового територіального утворення в Австрійській імперії, але вже в 1850 році воно було ліквідоване. У 1863 році була відкрита перша друкарня з українським шрифтом. У 1869 році в Ужгороді діяв перший на Закарпатті лісопильний завод, у 1872 році почала працювати перша залізниця: Ужгород-Чоп. У 1886 році побудована меблева фабрика «Мундус». У 1897 році з'явився перший телеграфний зв'язок Ужгород-Будапешт, а в 1902 році була здана в експлуатацію перша Ужгородська електростанція.

 

Культура

null

Перша світова війна сповільнила темп розвитку міста. 12 січня 1919 року полк чехословацьких легіонерів зайняв правобережну частину міста, лівобережна ж залишилася під владою Угорщини. А 10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки, а Ужгород став адміністративним центром краю. Саме в часи Чехословацької республіки місто отримало сучасну архітектурну довершеність. Але за Віденським арбітражем від 2 листопада 1938 року Ужгород був переданий Угорщині. Місто за часи фашизму перетворилося на військовий табір угорської армії. У 1941 році Угорська держава, до складу якої входило і Закарпаття, вступила у другу світову війну. До кінця 1944 року бої підійшли до Ужгорода. Війна не принесла місту яких-небудь істотних зруйнувань, хоча привела до значних змін у населенні міста. У визвольних боях за місто брали участь частини 4-го Українського фронту, і 27 жовтня 1944 року Ужгород був визволений. Новий період приніс у життя краю значні зміни. На околицях Ужгорода будувалися нові підприємства і поновлювалися старі. Нові житлові райони змінили обличчя міста.


Погода
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Наше опитування
Звідки ви про нас дізналися?
Всього відповідей: 361
Статистика
счетчик посещений