Відпочинок у Закарпатті: комплекс "Петрівська слобода"

Відпочинок для студентів в оздоровчому комплексі Університету «Україна» «Петрівська слобода» на Закарпатті!

Admin_PSloboda — Mon, 20 Jul 2015 21:45:51 GMT

10 липня 2015 року

Хочеш відзначати студентські / купальські / петрівські свята серед квітучих полонин Закарпаття?..

Приєднуйся до студентської родини Університету «Україна»!!!

Неподалік від комплексу знаходяться унікальні природні пам’ятки − озеро Синєвир, розташоване серед гір на висоті 989 м, водоспад Шипіт (триступеневий каскад заввишки 12 м), село Колочава, де знаходяться 6 унікальних музеїв, і Долина нарцисів (час цвітіння – середина травня).

«Петрівська слобода» − екологічний курорт, розташований в одному з найчистіших регіонів України, де вишукано поєднуються первозданність природи і надбання цивілізації. Із вікна кімнати в готелі можна спостерігати гірську річку, яка заколише Вас своїм дзюрчанням перед сном, і гори, вбрані у вічнозелені смереки.

Тут уже побували студенти Карпатського інституту підприємництва Університету «Україна», Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», Рівненського інституту Університету «Україна». Нині відпочивають студенти Вінницького інституту Університету «Україна».

Збираються до мальовничого Закарпаття студенти Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини Університету «Україна» і Полтавського інституту економіки і права Університету «Україна».

Prihovaniy_ray

Admin_PSloboda — Mon, 22 Jun 2015 07:53:17 GMT

Прихований рай

18 червня 2015 року

Оздоровчий комплекс Університету «Україна» «Петрівська слобода» запрошує на відпочинок

Світлини в альбомі: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.367014990155948.1073742098.131876770336439&type=3

«У зимове надвечір’я там, де привиди й повір’я

Ще недавно присідали до селянського стола,

У зимове надвечір’я, там іде моє Міжгір’я

У майбутнє дивне місто із прадавнього села.

І куди йому спішити? – У селі простіше жити,

Вдосталь свіжого повітря і веселої води.

………………………………………………………

І злітаються в Міжгір’я вечорами всі сузір’я,

І краса така навколо, хоч ніколи не вмирай».

(Петро Скунць, міжгірський поет, лауреат літературних премій

імені Д. Вакарова та А. Малишко, Національної премії імені Тараса Шевченка).

Чи відчували ви себе птахом? Коли летиш над землею, охоплений дивної чистоти повітрям, а під тобою стрімко пропливають сині гори, смарагдові ліси та сніжно-білі пухнасті хмари?

Саме таке захопливе відчуття з’являється та ще довго тремтить у серці, коли потяг стрімко перетинає карпатський перевал, і вже за якусь годину ти опиняєшся в зовсім іншому просторі буття – за Карпатами, тобто – у Закарпатті.

Хто хоча б один раз побував у Закарпатті, знає, як зачаровує та хвилює ця земля. Це ще одна родзинка нашої неньки України, ще одне її надбання від Бога…

Закарпаття (у сиву давнину − Підкарпатська Русь, потім − Карпатська Україна, а тепер – Закарпатська область України) − то край, що займає трохи більше двох відсотків усієї території України і лежить на самому південному заході нашої держави, у самісінькій географічно Центральній Європі, обіймаючи південне узбіччя Карпатських гір і прилеглу до них низовину, розташовану в басейні ріки Тиси.

А ще то чергова українська прикордонна земля, яка межує аж із трьома країнами: Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Найбільшим багатством нашого Закарпаття є, звичайно, ліси, територія яких складає більше ніж півмільйона гектарів! Головні породи закарпатських дерев – бук, смерека, дуб і ялиця.

Славен цей край своїми прохолодними гірськими річками, мінеральними джерелами і цілющими термальними водами.

Хоча б раз у житті не побувати в Закарпатті − то не знати свою Україну.

Цей край – одна з різнобарвних пелюсток нашої квітки-неньки, частинка її великої душі, яскравий орнамент на мапі нашої багатокольорової країни.

Кожен із нас знайде там щось своє, те, що не тільки збагатить наше пізнання власної держави, а ще й залишиться вічним скарбом у потаємних куточках душі.

Закарпаття об’єднує тринадцять районів із більше ніж півтисячею сіл і з майже півсотнею міст та містечок. Обласний центр цього західного краю – старовинне місто Ужгород, а найбільшими закарпатськими містами є історично та ще й рекреаційно знамениті Мукачево, Берегово, Хуст, а також районні центри − Свалява, Іршава, Тячів, Виноградів, Рахів, Чоп, Перечин, Великий Березний, Воловець і Міжгір’я.

Саме у Міжгір’ї, одному з найчистіших регіонів України, захованому глибоко у смарагдових горах, знаходиться сучасний оздоровчий комплекс Університету «Україна», який має назву «Петрівська слобода».

Це унікальний екологічний курорт. На околиці мальовничого селища Міжгір’я, просто посеред розкішного лісу, в оточенні гір стоїть затишний готель, поруч знаходиться триповерхова дерев’яна колиба – ресторан «Квасур», де можна спробувати чудові страви національної закарпатської кухні та послухати гру й етнічні співи троїстих музик.

У «Петрівській слободі», окрім чистого гірського повітря, є все для затишного та комфортного відпочинку сучасної людини – каміни, мангали, тренажерна зала, сауна із закритим басейном та джерельною (!) водою, настільний теніс і стоянка для автомобілів.

Ви зможете отримати послуги професійного масажиста, покататися верхи, а також досхочу насолодитися лісовими прогулянками, під час яких можна (і навіть треба!) назбирати ягід, грибів та усіляких цілющих трав.

Поруч із оздоровчим комплексом «Петрівська слобода» протікає, співаючи лагідну колискову, гірська річка Прогудна, а звивиста лісова стежка всього за кілька хвилин приведе вас до чудової лісової галявини із насиченим пахощами глиці повітрям, а також до одного з багатьох мінеральних джерел Квасівського урочища Міжгір’я.

Місцеві мешканці називають свою воду квасом, і доки її не спробуєш, не розумієш, чому. Але після першого ж ковтка одразу все «стає на свої місця», адже ця вода, народжена міжгірською землею, має типові для квасних напоїв бульбашки та солодкуватий присмак.

А ще вона дуже насичена залізом, від чого навіть каміння біля джерел «квасу» має яскравий помаранчевий колір.

Звичайно, як і будь-яка мінералізована вода, міжгірський «квас» має свої характеристики. Для людей, які страждають на залізодефіцитну форму анемії, вона стане справжніми чудодійними ліками.

Директор «Петрівської слободи» Іван Юрійович Канюк, досвідчений лікар, фахівець із санаторно-курортного лікування, надасть вам професійну консультацію та допомогу, порадить, як вам харчуватися із користю саме для вашого здоров’я.

До ваших послуг також цікаві екскурсійні програми, адже неподалік від «Петрівської слободи» знаходяться знамениті озеро Синєвир, водоспад«Шипіт» і село-музей Колочава.

Влітку ви можете отримати у прокат велосипеди, а взимку – лижі та санчата.

Прихильники гірських лиж можуть скористатися найближчими двокрісельними чи бугельними підйомниками, розташованими в селах Пилипець (північний схил гори Гимба), Подобовець та Ізки. За наявності природного снігу в селищі Міжгір’я відстань від комплексу до схилу складає не багато - не мало – сім кілометрів.

До речі, мешканці Міжгір’я – спокійні та доброзичливі. Вони охоче нададуть вам поради щодо збору трав та інших дарів лісу. У них ви зможете придбати незрівняні за своїми смаковими якостями екологічно чисті м’ясо, сало, смачні сири, форель, гриби (особливо білі!), ягоди, вина, трав’яні чаї та, звичайно, цілющий гірський мед.

А ще ви здивуєтесь, дізнавшись, що «верховинцями» називають мешканців Міжгір’я, адже живуть вони «у верхах», під горою Миджа. (Пригадуєте українську народну пісню «Ой, на горі білий камінь, ку-ку-ку»? Це про них.). А у Верховині Івано-Франківської області, в самому серці Карпат, мешкають гуцули. Ось такі цікаві етнічні нюанси…

Оздоровчий комплекс Університету «Україна» «Петрівська слобода» гостинно запрошує на відпочинок: www.psloboda.at.ua.

Саме тут на вас очікує дивовижний, прихований глибоко в карпатських горах земний рай.

Підготувала Олена МЕЛЕНЕВСЬКА

Пішохідні весняно-літні тури «Пізнай гори Закарпаття»

Admin_PSloboda — Mon, 31 Mar 2014 16:31:55 GMT

Старт пішохідного маршруту від оздоровчого комплексу «Петрівська слобода».

Початок маршруту о 9:00 год.

Одноденний пішохідний маршрут

ОК «Петрівська слобода» – Синевирський перевал 765 м.р.м. – гора Кам’янка 1578 м.р.м. –гора Озірна 1495 м.р.м. – Озеро «Синевир» 998 м.р.м.

Протяжність маршруту – 26 км.

Час у дорозі 9:00 – 17:00 год.

Із озера «Синевир» – трансфер до ОК «Петрівська слобода».

Дводенний пішохідний маршрут

ОК «Петрівська слобода» – гора Мирша 1318 м. р.м. – село Косий верх (старе поселення) 965 м.р.м. (ночівля) – гора Тяпеш 1324 м.р.м. – гора Цевела 1208 м.р.м –

Вільшанське водосховище – село Колочава.

Час у дорозі (без ночівлі) – у середньому 15 год.

Із села Колочава – трансфер до ОК «Петрівська слобода».

Чотириденний пішохідний маршрут

ОК «Петрівська слобода» – г. Мирша 1318 м.р.м – с. Косий Верх (старе поселення) 965 м.р.м. (ночівля) – г. Тяпеш 1324 м.р.м. – г. Цевела 1208 м.р.м. – Вільшанське водосховище – село Колочава – Мерешор – г. Красний Верх 964 м.р.м. – г. Красна 1522 м.р.м. (ночівля) – г. Сиглянська 1564 м.р.м. – г. Гропа 1495 м.р.м. – г. Климова – г. Ружа 1373 м.р.м. – г. Гавайсгавор – 1241 м.р.м. – селище Усть-Чорна (ночівля) – село Німецька мокра (маршрут проходить по автодорозі протяжністю 12 км.) – г. Прислоп 926 м.р.м. – село Колочава.

Час у дорозі (без ночівлі) – у середньому 32 години.

Із села Колочава – трансфер до ОК «Петрівська слобода».

Маршрут середньої складності. Підйоми затяжні. Маршрути марковані.

У наявності в ОК «Петрівська слобода» є туристичні карти з нанесенням маршруту, місць відпочинку, розміщення наметів, вода тощо.

Є провідники, оплата одного провідника на добу складає до 250 грн.

ТРАНСФЕР с. Колочава, Синевирське озеро: до чотирьох осіб – 250 грн. (легковий автомобіль), більше чотирьох осіб – 50 грн. з особи (мікроавтобус).

У вказаних маршрутах є можливість їх скорочення або продовження.

Спортивні костюми, кросівки, плащі необхідно мати з собою.

Знай і завітай у “Петрівську слободу”!

Admin_PSloboda — Tue, 20 Sep 2011 13:11:18 GMT

Час міняє багато що і в позитивний бік. Ще не так давно, скажімо, туристичний шлях наших заможних співвітчизників, як правило, масово пролягав за кордон. Причина відома — там наявний суперкомфорт для відпочинку, що, на жаль, бракувало у нас. Зараз така прогалина практично зникла. Вдвічі приємно, що новими туроб'єктами висококласного ґатунку, словом, європейського зразка повниться закарпатська земля, особливо — верховинський край, яку сам Всевишній нагородив на диво мальовничою природною красою.

З кожним роком ширшає потік гостей із далеких і близьких країв, які бажають у різні пори року провести своє дозвілля саме у горах. Перевагу відпочинку на Міжгірщині почали віддавати не тільки через чарівні краєвиди, але, що втішає, й сервіс, рівень якого значно піднявся. Якісну марку обслуговування демонструє оздоровчий комплекс "Петрівська слобода”, зведений відомим Університетом "Україна” на околиці Міжгір'я — житловому масиві Прохідне. А точніше — урочищі Квасівський, назва якого походить від тутешнього цілющого мінджерела. Не один і не два загожих у цю місцевість, стиснуту горами, захоплено мовив, що кращих видноколів ніде у світі не бачив. Органічно доповнила ущелину, безперечно, турбаза, родзинкою якої є колиба-ресторан "Квасур” — будова унікальної архітектури. У ній можна посмакувати і вишуканими стравами, в тому числі калорійної верховинської кухні. Нещодавно, для прикладу, один турист-італієць за відвідин, ласуючи токаном із бринзою, зізнався, що до цих пір вважав свою піццу — стравою номер один, а тепер докорінно поміняв думку.

Високу репутацію "Петрівської слободи” цими днями визнано у самій столиці — м. Київ. Успішно пройшовши всі етапи умов солідного Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) під назвою "100 кращих товарів України 2010 року”, що проводився протягом трьох днів в "Українському домі” і був організований Держкомітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, оздоровчий комплекс "Петрівська слобода” став переможцем у номінації "Роботи або послуги, які виконуються чи надаються у побутовій та виробничій сферах”, заслужено здобувши трофеї-нагороди — диплом та цінну статуетку-кубок, котрі були вручені представниці Університету "Україна” Ірині Таланчук та директору комплексу Василю Марковичу. Похвальну оцінку нашому турзакладу висловили за огляду, зокрема, міністр економіки України В. Цушко, голова Держспоживстандарту України О. Матвійчук та багато інших високоповажних посадовців і гостей, у тому числі з-за кордону.

Василь Маркович запевняє, що на досягнутому не будуть зупинятися, адже турбізнес прогресує з року в рік, отож, як кажуть, треба знову засукувати рукави і розвиватися. Планів є чимало, треба їх тільки реалізовувати колективу. Водночас керівник оздоровчого комплексу підкреслює заслугу всіх у визнанні, як обслуговуючого колективу комплексу "Петрівська слобода”, так і Університету "Україна”, що спорудив об'єкт і продовжуватиме його розбудову, особисто його президенту Петру Таланчуку, до речі, в минулому першому міністру освіти незалежної України, а також керівництву Закарпатського НВУСМС ДП "УкрНДНЦ”.

Отож, вітаємо з перемогою "Петрівську слободу”. Так тримати марку своєї праці і надалі!

Василь Пилипчинець

Фото Тетяни КОСТЮК.

"Верховина” для mizgir.com.ua

20 листопада 2010 р.

Майстер-клас по приготуванню бограчу на відкритому вогні в «Петрівській слободі»

Admin_PSloboda — Tue, 20 Sep 2011 13:03:43 GMT

12 травня в Міжгірський професійний ліцей з’їхалися викладачі та майстри виробничого навчання з професії «кухар» із Ужгорода, Мукачева, Берегова, Тячева для участі в засіданні обласної секції педагогічних працівників професій торгівлі та громадського харчування на тему «Майстер-клас – одна з форм ефективного, активного навчання, підвищення професійного рівня педагогів».

Ідея реалізації теми засідання виникла в директора ліцею Василя Юрійовича Маринця, проведення майстер-класу на базі підприємств-замовників робітничих кадрів. Співпраця навчального закладу з готельно-оздоровчим комплексом «Петрівська слобода», директором якого є колишній майстер виробничого навчання Маркович Василь Миколайович, дала можливість приємно вразити учасників секції.

В рамках впровадження інноваційного проекту «Відродження народних художніх ремесел, звичаїв, і традицій, старовинної верховинської кухні в умовах інтенсивного розвитку туристсько-рекреаційного комплексу Міжгірщини» майстер виробничого навчання Медулич Ігор Миколайович виконав майстер-клас по приготуванню супу полонинського на відкритому вогні в колибі-ресторані «Квасур».

Ігор Миколайович поділився не тільки технологією приготування супу полонинського (бограчу-гуляшу), а й історією виникнення страви.

Після завершення обласного засідання гості мали можливість скуштувати страви, притаманні верховинській кухні: овечий сир, картоплю, смажену в лушпинні, бринзу, домашню ковбасу, сало і, звичайно, страву верховинських вівчарів – суп полонинський.

Міжгірський професійний ліцей

http://mizgir.com.ua/majster-klas-po-pryhotuvannyu-bohrachu-na-vidkrytomu-vohni-v-petrivskij-slobodi#more-8409

Міжгір’я: Околицями верховинської «столиці» Мала земля великих людей

Admin_PSloboda — Wed, 02 Feb 2011 09:22:05 GMT

На Міжгірщині чи не кожне село має неофіційні територіальний поділ і назву, яка приклеїлася з давніх-давен. Райцентр – не виняток. Грабовець, Поточина, Волівчик – такі назви найбільших житлових масивів Міжгір’я. А найпротяжніше за відстанню Прохідне, що сусідує ще з одним "мікрорайончиком" на ймення Дешево. Дистанція між двома осідками у середгір’ї, де хати вишикувалися вервечкою, від "столиці" верховинського краю до піднебесного Синевирського перевалу – аж 6,5 км. Околицями верховинської "столиці" і нинішня журналістська мандрівка.

Прохідне – мала батьківщина лауреата Національної премії ім.Т.Г. Шевченка Петра Скунця. Саме тут народився і ріс геній поетичного слова, аристократ волелюбного духу, справжній патріот України. Одна з вулиць названа його іменем. Нині тут проживає лише сестра поета Василина.

Прохідне тягнеться понад 5 км, маючи майже півтори сотні обійсть, що утричі більше за Дешево. Відмінністьє і у побуті. Прохіднянці заможніші – це виразно підкреслюється новозбудованими помешканнями на місці ферм та інших споруд колишнього колгоспу – такий собі елітний масив за місцевими мірками. Чим далі, то достаток тьмяніє. Особливою скромністю вирізняються будинки, розташовані там, де підйом на перевал. Гірські груні в урочищі Заверхнянська Кичера теж помережані скромними оселями на значній віддалі одна від одної. Ця місцевість з радянських часів підпорядковується Синевирській сільраді. Підлеглість парадоксальна, бо горянам куди вигідніше було б за всіляких потреб добиратися до органу місцевого самоврядування у Міжгір’я, ніж у село над Тереблею. Важко чимчикувати через високий перевал пенсіонерам, а ще дорогою можна зустрітися з вовком. Щоправда, тутешні синевирці вже звикли себе вважати міжгірцями, чи пак дешевлянами або прохіднянами, з котрими межують у добросусідстві.

А найтісніше колись їх єднала у цій ущелині гір ґрунтова дорога, котра сполучала села Ріки і Тереблі. У 70-і роки минулого століття їй на заміну з’явився асфальтний шлях. Через хребет Синевирського перевалу, але вже в іншому місці теж пролягає шлях Волівчиком. Остання путь явно безпечніша для руху, але нині важкопрохідна через зсуви. Є непогана ідея підремонтувати давню стезю, щоб нею з вітерцем гасали квадроциклісти та велосипедисти.

Дорога і справді є проблемою місцевого люду. Підтоптаний манівець необхідно капітально підлатати, бо ним курсують маршрутний та шкільний автобуси. Серйозні проблеми є і з електропостачанням – світло часто "сліпне" через гнилі опори та слабопотужний трансформатор. Не завадило б зміцнити берегоукріпленням в’юнистий потічок, котрий за повені може завдати підступного удару подвір’ям селян.

За мандрівки околицею неждано зустрічаємо на мотоциклі 83-річного Івана Чупа (на фото), колишнього бригадира-будівельника Міжгірського лісокомбінату. Нині тримає корову, теля, має пасіку. Походження назви "Дешево" корінний житель пояснив тим, що в давнину сюди здалеку зганяли худобу, бо її випас обходився дешево. Аналогічно трактують і назву Прохідного, яким проходила дорога, котрою із Синевира, Негрівця вели маржину на торг у Волове. Колись тут було повно худоби, а тепер – як кіт наплакав. Ще з два-три десятки років тому тутешні газди випасали понад тисячу овець, навесні проводили аж два мішаня і сполучали їх у єдину громадську отару. Нині ж навряд чи й дві сотні назбирається. Явно поменшало корів – кругом вершки з нескошеною травою. І все-таки приємно здивував приватний підприємець Олександр Піфко, котрий недільного дня на толоці скотарив із двома коровами і нагадав: хата без хліва – що газда без хліба. Тримають худобу і працелюбні сім’ї Василя Бундзяка, Марії Маслей, Ганни Биби...

Нині почали з’являтися форельні господарства – біля прозорого гірського русла акуратні ставки-рибники облаштували Микола Цімбота, Василь Гаштур. Останній має і кузню. А 52-річний Іван Дурневич (на фото) у себе в Дешеві неподалік будинку зберігає валило, яке змайстрував ще його дід Федір. Білосніжно-золотистими після купання у ньому стають речі з вовни, килими і доріжки, які привозять сюди навіть із Лозянського і Синевира.

Має цей житловий уламок райцентру і своїх майстрів. Петро Звірич – стельмах, чинить колеса до возів, виготовляє куделі, веретена. Шкода лише, що 85-літньому кустарю дошкуляють хвороби, а передати секрети ремесла нікому. Столяр з великої літери і його земляк – 80-річний Дмитро Пилипчинець, родич літератора Петра Скунця. Його сини добре знаються у різьбі по дереву, розмальовують церкви.

З шаною відгукуються односельчани і про листоношу Марію Рущак та свою рятівницю Анночку – завідуючу місцевим ФАПом Ганну Рущак. Згадували добрим словом і Рущака Михайла Григоровича, директора Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства, тутешнього вихідця, який сприяв газифікації їхньої місцини.

Славиться край і трьома цілющими мінеральними джерелами. Біля одного з них у затишному урочищі Квасівський Університет "Україна" будує турбазу "Петрівська слобода".

Василь Пилипчинець, Міжгірщина

Серед переможців конкурсу «100 кращих товарів України» — мінеральна вода "Свалявська" та оздоровчий комплекс "Петрівська слобода"

Admin_PSloboda — Wed, 08 Dec 2010 09:40:38 GMT

Днями в Києві були підбиті підсумки щорічного престижного Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) — «100 кращих товарів України».

12 листопада в Києві відбулося нагородження переможців та лауреатів конкурсу, що проводився протягом трьох днів в "Українському домі" і був організований Держкомітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Приємно відзначити, що серед цьогорічних переможців конкурсу "100 кращих товарів України" є й закарпатці.

Зокрема, свалявська фірма з виробництва мінеральної води ТОВ "Прогрес-С" стала переможцем у номінації "Продовольчі товари" за мінеральну воду "Свалявська". Відповідний диплом вручили директорові ТОВ "Прогрес-С" Олександрові Дідовичу. Нагадаємо, що торік мінеральна вода "Свалявська" стала лауреатом конкурсу.

Крім того, на конкурсі визнано високу репутацію оздоровчого комплексу "Петрівська слобода", зведеного відомим Університетом "Україна" на околиці Міжгір'я — житловому масиві Прохідне. А точніше — в урочищі Квасівський, назва якого походить від тутешнього цілющого мінджерела. Успішно пройшовши всі етапи умов конкурсу "100 кращих товарів України 2010 року", оздоровчий комплекс "Петрівська слобода" став переможцем у номінації "Роботи або послуги, які виконуються чи надаються у побутовій та виробничій сферах", заслужено здобувши диплом та статуетку-кубок, що їх вручили представниці Університету "Україна" Ірині Таланчук та директору комплексу Василю Марковичу.

21.11.2010 12:23

http://zakarpattya.net.ua

У Києві відзначено закарпатський турзаклад

Час міняє багато що і в позитивний бік. Ще не так давно, скажімо, туристичний шлях наших заможних співвітчизників, як правило, масово пролягав за кордон. Причина відома — там наявний суперкомфорт для відпочинку, що, на жаль, бракувало у нас.

Зараз така прогалина практично зникла. Вдвічі приємно, що новими туроб'єктами висококласного ґатунку, словом, європейського зразка повниться закарпатська земля, особливо — верховинський край, яку сам Всевишній нагородив на диво мальовничою природною красою.

З кожним роком ширшає потік гостей із далеких і близьких країв, які бажають у різні пори року провести своє дозвілля саме у горах. Перевагу відпочинку на Міжгірщині почали віддавати не тільки через чарівні краєвиди, але, що втішає, і сервіс, рівень якого значно піднявся. Якісну марку обслуговування демонструє оздоровчий комплекс "Петрівська слобода”, зведений відомим Університетом "Україна” на околиці Міжгір'я — житловому масиві Прохідне. А точніше — урочищі Квасівський, назва якого походить від тутешнього цілющого мінджерела. Не один і не два загожих у цю місцевість, стиснуту горами, захоплено мовив, що кращих видноколів ніде у світі не бачив. Органічно доповнила ущелину, безперечно, турбаза, родзинкою якої є колиба-ресторан "Квасур” — будова унікальної архітектури. У ній можна посмакувати і вишуканими стравами, в тому числі калорійної верховинської кухні. Нещодавно, для прикладу, один турист-італієць за відвідин, ласуючи токаном із бринзою, зізнався, що до цих пір вважав свою піццу — стравою номер один, а тепер докорінно змінив думку.

Високу репутацію "Петрівської слободи” цими днями визнано у самій столиці — Києві. Успішно пройшовши всі етапи умов солідного Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) під назвою "100 кращих товарів України 2010 року”, що проводився протягом трьох днів в "Українському домі” і був організований Держкомітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, оздоровчий комплекс "Петрівська слобода” став переможцем у номінації "Роботи або послуги, які виконуються чи надаються у побутовій та виробничій сферах”, заслужено здобувши трофеї-нагороди — диплом та цінну статуетку-кубок, котрі були вручені представниці Університету "Україна” Ірині Таланчук та директору комплексу Василю Марковичу. Похвальну оцінку нашому турзакладу висловили за огляду, зокрема, міністр економіки України В. Цушко, голова Держспоживстандарту України О. Матвійчук та багато інших високоповажних посадовців і гостей, у тому числі із-за кордону.

Василь Маркович запевняє, що на досягнутому не будуть зупинятися, адже турбізнес прогресує з року в рік, отож, як кажуть, треба знову засукувати рукави і розвиватися. Планів є чимало, колективу треба їх тільки реалізовувати. Водночас керівник оздоровчого комплексу підкреслює заслугу у визнанні як обслуговуючого колективу комплексу "Петрівська слобода”, так і Університету "Україна”, що спорудив об'єкт і продовжуватиме його розбудову, особисто його президенту Петру Таланчуку, до речі, в минулому першому міністру освіти і науки незалежної України, а також керівництву Закарпатського НВУСМС ДП "УкрНДНЦ”.

Отож, вітаємо з перемогою "Петрівську слободу”. Так тримати марку своєї праці і надалі!

Редактор міжгірської районної газети "Верховина"

Фото Тетяни КОСТЮК. "Верховина" для mizgir.com.ua

Адреса для посиланнь на цю статтю:

http://www.mukachevo.net/ua/news/view/34566-у-києві-відзначено-закарпатський-турзаклад

Готель «Петрівська слобода» - один із переможців конкурсу

Admin_PSloboda — Wed, 28 Jul 2010 08:40:40 GMT

Визначено переможців регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг)

У четвер, 15 липня, перший заступник голови облдержадміністрації Іван Бушко, директор Державного підприємства «Закарпатський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Василь Піняшко привітали учасників та відзначили переможців регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України» 2010 року на Закарпатті.

Вітаючи присутніх, Іван Бушко відзначив, що результати конкурсу переконливо свідчать про те, що в Україні постійно зростає кількість торгових марок, які мають бездоганний імідж. А виробники пропонують товари відмінної якості, працюють за найвищими міжнародними стандартами, чим і примножують не лише власні досягнення, але й підвищують популярність продукції на внутрішньому ринку і далеко за межами нашої держави.

– Продуктивність підприємств краю, якість їхніх товарів великою мірою залежить від розвитку системи технічного регулювання, гармонізації національних стандартів із міжнародними, – наголосив Іван Бушко. – Саме тому, максимально застосовуючи досвід та моделі провідних європейських країн, ми створюємо більш сприятливі умови для розвитку вітчизняного товаровиробництва на благо українського споживача.

У регіональному етапі конкурсу між собою змагалися 30 представників підприємств, зайнятих у галузі продовольчих товарів, виробників товарів виробничо-технічного призначення. А також ті, що надають різні послуги, – від санаторно-курортного оздоровлення, готельно-ресторанного сервісу до станцій технічного обслуговування тощо. Було визначено вісім підприємств – переможців у номінаціях «Продовольчі товари» та «Роботи або послуги в побутовій та виробничих сферах» – ДП «Голден Фудс», ТОВ «Огородник», «Прогрес-С», ТОВ «Аква-Поляна», ТОВ «Шаянські мінеральні води», ТОВ «Ріо-Кола», готель оздоровчо-лікувального комплексу з центром науки, розваг та виробництва «Петрівська слобода» та готельний комплекс «Олімп».

Відтак перший заступник голови облдержадміністрації Іван Бушко вручив дипломи переможцям регіонального етапу й побажав їм успіхів на Всеукраїнському конкурсі якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України».

Управління інформації та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації
Закарпатська ОДА
mizgir.com.ua

Закохайся у Закарапаття

Admin_PSloboda — Tue, 13 Jul 2010 12:28:45 GMT

Розділ " Екскурсії " був перейменований в "Закохайся у Закарапаття",а посилання з цього розділу меню задля зручності перенесені на сторінку, що дає можливість бачити перелік цікавих місць у цілому і значно полегшує навігацію по розділу.

Буклет

Admin_PSloboda — Fri, 28 May 2010 11:15:10 GMT

На нашому сайті з'явився розділ "Буклет", де Ви можете переглянути рекламний буклет нашого готельно-оздоровчого комплексу, а також завантажити його для видруку.