Міжгір'я

Міжгір'я (русин. Мєжгорьє; уг. Okormezo) – селище міського типу в Закарпатської області України, адміністративний центр Міжгірського району. Розкинувся у вузькій долині річки Ріки, яку оточують полонини Боржава і Червона. Через селище проходить автомагістраль Ужгород-Долина-Міжгір'я (до 1953 р. – Волове) – селище в гірській улоговині в 154 км. від обласного центру – Ужгороду, поблизу гір Кам'янка (1587 м.) і Кук (1365 м.).

Міжгір'я – один із поетичних куточків Карпат. Не важливо, в яку пору року турист потрапить у Міжгір'я, – воно прекрасне завжди. Велику частину території району займають гори, а найвища точка – вершина Стрімба (1719 м.).

Перша згадка про Міжгір'я належить до 1415 р., коли воно було під владою угорських феодалів Урмезєїв.

У 1931-1935 р. Волове багато раз відвідував відомий чеський письменник Іван Ольбрахт. У своїх творах він правдиво описав важке життя верховинців.

У період фашистської окупації багато мешканців селища нелегально емігрували в СРСР. Літом 1944 р. в околицях Волового діяв партизанський загін імені Суворова. 24 жовтня 1944 р. селище було звільнене військами 4-го Українського фронту.

Звідси найпростіше потрапити на Синєвирське озеро, яке називають "морським оком" Карпат, на Теребле-Рецьку ГЕС, яка з'єднала води двох річок в одному 4-кілометровому тунелі.

З гірських надр б'ють 48 цілющих джерел мінеральної води. Ці кришталево-чисті води типу "Єсентуки" й "Арзані" у поєднанні з лікувальним карпатським повітрям додадуть здоров'я будь-кому. У районі с. Пилипець Міжгірського району знаходиться один із красивих водоспадів Українських Карпат - Шипіт.

Туристичні маршрути ведуть на гірську долину Боржаву, водоспад Шипіт, до Музею лісу і сплаву поблизу с. Синєвир.

Міжгір'я є також центром гірськолижного спорту. Цьому сприяють як географічні, так і кліматичні умови району. Зараз працюють бугелі в смт. Міжгір'я , біля сіл Галявини, Синєвир, Подобовець, В.Студений. Є прокатні пункти гірськолижного інвентаря.