Останній опришок українських Карпат Микола Шугай, Меморіальний музей Івана Ольбрахта і… Фестиваль романтичних душ

Найбільше переказів збереглося про легендарного бунтівника Миколу Шугая (Сюгая), «останнього опришка Закарпаття». Щоправда, його ж часом називали й «першим злодієм на Верховині». За легендами він відбирав добро в багатих, роздаючи його бідноті. Микола Шугай втік із угорського війська в часи Першої світової додому. Його знову повернули до війська, він знову втік. Під час засідки на нього Сюгай – справжнє прізвище (у Колочаві третина мешканців – Сюгаї) вбив трьох чеських жандармів. З того дня домом Миколі та його молодшому брату Юрію став ліс, на Колочаву влада наклала велику контрибуцію за підтримку «небезпечного бандита», а вагітну дружину Миколи Ержію ув’язнили. Всі злочини в Хустському та Волівському округах автоматично приписують Шугаям.

За голову бунтівника було призначено солідну грошову винагороду - 3 000 корун від уряду і 30 000 корун від єврейської громади Колочави. За сюжетом роману, Шугая вбили три побратими в 1921 р. За легендою, кров убитих була свіжою ціле літо. Документально підтверджено, що вбивці до 1934 р. листувалися з владою, прохаючи про виплату обіцяної винагороди, але так і не отримали за вчинене ані копійки.

Біографія бунтівника зацікавила поетів та письменників. Вже в 1921 р. з’явився вірш «Микола Шугай» воловського поета Гринджа-Донського. В 1923 р. у Петрограді вийшла книга про Шугая авторства угорця Бели Іллеша. В фіналі читачів очікував хепі-енд і наказ Леніна надати Шугаю стотисячне військо для Верховинської соціалістичної революції. Та самим відомим твором про Шугая став роман Івана Ольбрахта "Микола Шугай, розбiйник".

Аби пройтися місцями "подвигів" Миколи Шугая, щороку в Колочаву приїжджає понад 10 тисяч зарубіжних туристів, більшість із Чехії. До цих пір, окрім покинутої могили Шугая на пустинному кладовищі, подивитися їм не було на що. Але в 1996 році місцева вчителька Наталка Тумарець відкрила у школі меморіальний музей Івана Ольбрахта. Тут зібрано все, що пов'язує Колочаву з чеським письменником: його фотографії, речі, книги. В 2002-му біля школи спорудили барельєф письменника роботи відомого закарпатського скульптора Михайла Беленя. Зроблений монумент ще в радянський час, тому вийшов таким "кам'яно незворушним". Опришок і став своєрідним натхненником для великого музейного проекту.

У Колочаві кожного літа проводиться фестиваль романтичних душ. На нього приїжджають туристи з багатьох країн, більше всього чехи і словаки, переважно закохані. Приводом для такого паломництва служить ще один твір І. Ольбрахта - оповідання "Марiйка-невiрниця". Коли її чоловік Петро виїжджає з села, сплавляючи по річці Тереблі плот-бокор із колодами, вона сходиться з Данилом. Любовні пригоди закінчуються трагічно - загибеллю Данила. У 1934 році за оповіданням "Марiйка-невiрниця" знятий перший у Чехословаччині повнометражний художній фільм. Мандрівні пари ставлять намети у місцях зустрічей Марійки і Данила - в лісі, на березі річки. Більш європеїзовані мешкають у спортзалі школи, тому що побутовий сервіс досі був на рівні часів доброго розбійника. На сьогодні в селі вже відкрилися перший готель і лазня.