Є біля Хусту мальовнича долина, де щовесни зацвітають нарциси. Квіти дикі, що звикли ховатися високо в горах. Кажуть, що, втікаючи від льодовика, багато тисячоліть тому нарциси облюбували собі хустську долину і оселилися тут назавжди. Навесні, як тільки зійде сніг, все величезне поле вкривається дрібненькими примулами, пролісками і первоцвітом, а за кілька тижнів — гордими красивими нарцисами. Квіти цвітуть недовго, всього десять днів, та за той час тут встигають побувати романтики з цілого світу, аби на власні очі побачити це диво. Ніде на планеті більше немає такого місця. Явище справді унікальне. Долина нарцисів, як уже згадувалося, розташована поблизу Хуста, в урочищі Кіреші, в західній частині Солотвинської котловини. З метою збереження природних заростей нарциса вузьколистого — рідкісного ботанічного об'єкта, занесеного до Червоної книги України — ця місцевість включена з 1979 року до складу Карпатського біосферного заповідника. Рельєф Долини нарцисів рівний: зі східної, південної та західної сторін її оточують пагорби. Загальна площа заповідного масиву сягає 256,5 га, висота місцевості коливається від 180 до 200 м над рівнем моря. Мало хто знає, що нарцис, який зустрічається в гірських системах Альп, Балканів, Південних і Східних Карпат, на території України зберігся тільки на Закарпатті, головним чином у високогір'ї Свидовецького хребта, Горган, Мармароських Альп. Окремі острівки нарциса ще збереглись у низовині і передгір'ї Закарпаття - на околиці села Залуж Мукачівського району, селища Буштино Тячівського району. Кілька особин рослини знаходили також біля села Ділове Рахівського району.

Колись грецький Нарцис блукав цими краями і задивився в потічок Хустець серед мальовничої долини. Вода була чиста і прозора. Він побачив себе в ній, як у дзеркалі, закохався і залишився тут назавжди. Коли ординці захопили замок, то місцеві жителі набивали їх подушки нарцисовими квітами, ніби на знак покори і пошани. Але нарцис — квітка отруйна і, хто засне на такій подушці,- більше не прокинеться.

http://www.verhovina.com.ua/?path=202/216&obj=598

Щороку нарциси зацвітають по різному, усім керує природа: дощі, холод, посуха. Ми були десь 3–4-го травня – око милували лише поодинокі квіточки, тому білого килима, як на фотографіях рекламних буклетів, не побачили. Втім краса природного дива в оточенні Карпатських гір від того не зменшилась.

Один із варіантів не промахнутися і потрапити саме на цвітіння нарцисів – зв’язуватися з місцевими знайомими (якщо такі є) або через сайт заповідника. Проте приблизно на пору цвіту в долину з’їжджаються юрби людей. Кілька центральних доріжок для прогулянок відгороджені, щоб не витоптати квіти. Єдине прикро вразило – букети нарцисів, які сунуть дітлахи для продажу прямісінько у вікна машин по дорозі до самої долини.

А які ж сувеніри і туристичне «щось придбати на згадку»? Один із чудових варіантів – село Іза у передмісті Хуста, до якого приведе дорога з «Долини нарцисів» - столиця закарпатського лозоплетіння. Отут можна задовольнити найрізноманітніші забаганки щодо плетених виробів. Очі розбігаються – продають, здається, усе, що тільки можна сплести з лози.