Музей «Стара школа» i Школа вівчаря

Музей «Стара школа» відкритий у приміщенні колишньої Угорської королівської державної школи. Тут зібрані старовинні експонати: парти, плакати, стільці, книги. Це єдиний музейний комплекс, який складається з двох музеїв-шкіл: «Радянська школа» і «Чеська школа».

Перший — переносить у шкільну атмосферу 60-70-х років ХХ століття.

Експонати «великого» класу нагадують, що колись діти користувалися чорнильницями і пір'ям, рахували на рахівницях, слухали патефон і грілися біля старенької печі.

В «малому» класі — атрибути ідеологічного виховання молоді: прапор комсомольської організації, портрет Володі Ульянова і червоний куточок. Все це повертає в ті часи, коли на шкільні лінійки звали горни і барабани, а біографії комуністичних вождів вивчалися у шкільній програмі. В кабінеті директора вже давно не дзвонить громіздкий телефон, не працює друкарська   машинка і не грає радіоприймач.

Зате в шафі зберігається вся документація, а на робочому столі директора — «Шкільна хроніка», яку започаткував управитель школи ще з часів Австро-Угорщини. У вузенькій учительській — охайно розкладені класні журнали на столах. Колись їх ретельно заповнювали учителі Колочави, які дивляться на відвідувачів із портретів.

Другий — переносить відвідувачів у 1931-1938 рр., коли в Колочаві працюють уже дві чеські державні школи — народна (русинська), інша — з чеською мовою навчання.

Чеську школу відвідували переважно діти місцевих євреїв, а також представників чеської влади — нотаря, урядників і жандармів, яких направили на Закарпатті з Чехії. При тому, що чеська школа в Колочаві існувала всього 7 років, вона залишила слід в історії верховинського села. Експозиція була створена завдяки спогадам колишніх учнів — академіка Миколи Мушинки із Пряшевського університету (Словаччина) і доктора Францишека Гибела, директора музею Яна Камінського (Чехія). Музей складається із двох приміщень: класу і кімнати відпочинку вчителя. Експонати класної кімнати

розповідають про те, що тут виховували любов до «милої Республіки» і до її «батька» — Томаша Масаріка. Перед входом у клас — герб Чехословаччини, поряд із дошкою — портрет Президента країни, біля дверей — його бюст. Партитура на фортепіано запрошує виконати гімн Республіки, а географічна і фізична карти тодішньої країни показують простори Чехословаччини від Шумавського до Карпатського хребта.

Учні чеської школи носили дерев'яні пенали, користувалися чорнильницями і пір'ям. На полицях — твори чеських авторів і класні журнали з оцінками колочавських учнів.

Школа вівчаря 

По гірських стежинах треба пройти на віддалену полонину в царство лугів, де мешкає отара овець. За декілька днів пастухи навчать вас тонкощам випасу, доїння, приготування сиру, бринзи, вурди. Ночівля - у дощатих будиночках під місячним сяйвом і під завивання вовків.