Греко-католицький чоловічий монастир

Греко-католицький чоловічий монастир,

с.Бороняво (Хустський район)

ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР БЛАГОВІЩЕННЯ ПРОВІНЦІЇ НАЙСВЯТІШОГО СПАСИТЕЛЯ ЧИНУ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО В УКРАЇНІ

90442, Хустський район р-н, Бороняво, вул. Леніна, 37 а

(03142) 9-8242

Монастир засновано в 1716 році. Першим ієромонахом був Іван Козак. Незважаючи на те, що вже з самих початків було збудовано дерев'яну церковцю і невеличкий монастир, монахи кілька десятиліть жили в печерах у лісі неподалік монастиря. Одному з них з'явилася Мати Божа, яку згодом згідно з його розповіддю намалював на полотні ієромонах Йоанікій Базилевич і подарував монастиреві на Благовіщення 1785-ого року.

Невдовзі після цього при іконі діялися численні чуда, тому її було короновано і проголошено чудотворною. Під час йосифітської касати в 1788 році монастир було закрито, а монахам довелося знову жити в печерах.

Коли переслідування минулося, було збудовано більшу дерев'яну церкву висотою 21,7 метра та шириною 9,75 метра, а також монастир із глиняної цегли довжиною 39 метрів. У 1888 році в центрі села освячено нову муровану церкву, в якій відправляли отці Василіяни (сьогодні користується православна громада). В 1893 році декретом Папи Лева XIII встановлено три відпустові празники: Благовіщення, св. пророка Іллі, Воздвиження Чесного Хреста (вони і сьогодні відзначаються).

22 серпня 1947 року комуністична влада вирішила закрити Боронявський монастир, що невдовзі і зробила, а ігумена о. Йосифа Завадяка, ЧСВВ засудили на 25 років ув'язнення. Хоча цей ієромонах підпав під амністію, не скорився перед вимогами безбожної влади і пролляв свою мученичу кров за святу католицьку віру.

Починаючи з 1948 року, монастирський храм перетворили на склад продуктів, овочів та зерна, а в 1967 році комуністи почали трактором валити храм. Відважні боронявці оборонили рідну святиню. Монастир спочатку перетворили на дитячий садок, а в кінці більше як половину будівлі розвалили і передали майно та будинки монастиря колгоспові.

В кінці 1990 року храм і монастир повернуто в аварійному стані справжнім власникам. З початку 1991 року два старенькі ієромонахи Василіяни о. Богдан Тодавчич, а пізніше о. Теодозій Сочка відновили василіянську спільноту, куди пізніше повернуто і чудотворну ікону Матері Божої Боронявської, а у грудні 2001 року оновлено й укомплетовано дзвонами дзвіницю, освячену ще 14 листопада 1992 року.

В 1999 році було збудовано відпустову каплицю св. Іллі та дім паломника з нагоди міжнародної прощі вервиці в Бороняві. В 2000 році розібрано дерев'яний храм, а на його місці почали будувати великий мурований храм із підвальним приміщеннями. Це приміщення вже майже готове, але горішня церква ще не покрита. Із 2000 року почали будувати і новий монастир, в якому з 2002 року живуть 5 монахів, однак більша частина монастиря ще не довершена.