П`ятниця, 29.03.2024, 13:35
| RSS

Чинадієво

Чинадієвський палац Сант-Міклош

18.10.2009 | Author: Олександр Богданов | Posted in Закарпаття, замки історичні музеї

 

Село Чинадієво (укр: Чинадієво, Чинадійово, старе: Чинадієве / Тчонад / Сант-Міклош). Нам вдалося волею випадку потрапити всередину палацу, в підвальні приміщення, а також майже під самий дах.

Все це завдяки тому, що в день нашого візиту в палаці знаходився його орендар ( із 2001 року на 30 років), художник Йосип Бартош, котрий, в особі громадської організації «Калган-А», до складу якої входять художники і краєзнавці Закарпаття, ось уже багато років займається в міру своїх сил і ресурсів реставрацією палацу. Як виявилось, він частенько буває у палаці, оскільки в одній із його кімнат розташована художня майстерня, в якій навчаються молоді художники. Треба просто знайти потрібні двері у стіні палацу і натиснути на кнопку дзвінка. Якщо Йосип на місці – вам забезпечена пізнавальна екскурсія по палацу. Але будьте готові розчаруватися. Чому? Я розповім Вам про це трохи пізніше.

Трохи історії. Село Чинадієво знаходиться на відстані 12 кілометрів від районного центру Закарпаття – міста Мукачева. Історія села тісно пов'язана з історією Мукачева. У рукописах село Чинадієво вперше згадується у 1214 році як Сант-Міклош. Ця угорська назва села фігурує в офіційних документах аж до 1944 року. Назва походить від побудованого на території села феодального маєтку, названого на честь Святого Миколи. У 1264 році король Іштван V подарував село Чинадієво магістрові Аладару, королівському представникові в Галіції. В кінці ХІV століття, в 1387 році, Чинадієвська домінія переходить у володіння сім'ї Перені. У ХV столітті в селі будується палац в архітектурному стилі стародавніх романських феодальних будівель.

Палац є двоповерховою будівлею прямокутної форми, із двома триярусними кутовими бастіонами-вежами. Товщина стін палацу – більше 1 метра. Не дивлячись на свою «прямокутну» форму, якщо дивитися на палац із висоти пташиного лету, він нагадує візок (П-подібна будівля) на коліщатах (дві вежі). На першому поверсі палацу 6 кімнат і одна зала-палата із просторим вестибюлем. Другий поверх практично повторює прибудову першого. Всі приміщення палацу розділені напівкруглими зведеннями. Між поверхами – сходи з дерев'яними рівнями. Під замком – величезні підвали для зберігання селянських податей.

Коли мінявся власник Домінії, мінявся і власник палацу. У 1574 році Чинадієвську домінію купив Михайло Телегді за 22 000 форинтів. У 1610 році її бажав купити Іштван Ньярі. З цим проханням він звернувся до короля, повідомивши, що готовий заплатити 7 000 форинтів. Рішення про передачу йому палацу він чекав довгих 15 років. А ще через 15 років на одній зі стін палацу з'являється герб, зроблений на замовлення сім'ї Лоньої.

У 1657 році палац був серйозно пошкоджений польськими військами князя Любомирського, що змусило його власників провести серйозні відновлювальні роботи. З часом палац почав втрачати своє стратегічне значення. На початку 18-го століття споруда перестала виконувати функції, які на неї спочатку покладалися. Під час антигабсбургської війни 1703-1711 років палац згодився повстанцям. У ньому після поразки (27 червня 1703 року) повстанської армії в боях із австрійськими військами влаштувався Ференц Ракоці. Після закінчення останньої антигабсбургської війни Мукачевсько-Чинадієвська домінія переходить у володіння австрійського імператора. У 1726 році імператор Карл VI подарував Мукачевсько-Чинадієвську домінію архієпископові Шенборну, сім'я якого надалі володіла Чинадієвим майже 200 років.

Багато чого побачили вікові стіни палацу. Був він і в'язницею (друга світова), де катували і тримали в неволі антифашистів. У «радянський період» у ньому «оселилася» сільрада. Був палац і складським приміщенням, і військовою частиною «автобана», коли під олімпіаду 1980-го будувалася дорога. Тепер його намагаються відновити і реставрувати активісти. Держава не виділяє практично нічого, а якщо і вдається вибити якийсь транш, то він настільки мізерний, що його ні на що не вистачає. До речі, вояки нанесли палацу, напевно, найневиправніший збиток. Все всередині перекроїли, частину стінок зруйнували, частину замурували, понапробивали у перекриттях дірок і встановили сходи в тих місцях, де їм було потрібно, наштробили дірок під дроти. Сумно дивитися на все це, гуляючи приміщеннями палацу.

У селі Чинадієво зараз дві церкви. Обидві є цікавими для мандрівника, закоханого у закарпатські чудасії. Одна нова церква з мідними банями і дахом стоїть просто край дороги. Відома тим, що в ній зберігається (стоїть у вівтаря) дерев'яна колода із хрестом усередині неї (після «розколу» сокирою всередині був виявлений хрест). Друга церква – 18-го століття, невелика, розташована за будинками, через дорогу, напроти першої церкви. Церква імені св. Миколи. Унікальність церкви в тому, що всередині неї закінчується старий підземний хід, який іде від палацу Сант-Міклош, розташованого у 200-х метрах. На жаль, у даний час підземний хід із боку палацу замурований, а з боку церкви в нього потрапити не дає церковна община (потрібно ламати підлогу). Замурували вхід у підземний хід вояки – дуже часто через нього солдатики в «самоволку» бігали.

Власне, поточне розташування палацу – посеред сільськогосподарської колони, в народі – «автобази». Просто під вікнами одного з найстаріших палаців Закарпаття стоїть і смердить соляркою сільгосптехніка. Між головною дорогою села і палацом побудований гуртожиток для працівників «автобази».

http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-001.jpg

 

На фото – П-подібне заглиблення в задній стіні палацу. Чому «задній»? Тому, що обидві вежі-бастіони, як і більшість бійниць, розташовано з іншого боку будівлі, і дивляться вони у напрямку найближчого ворога. Обороняти задню частину палацу – «спину», яка «надійно прикрита імперією», не вважалося за необхідне. На третьому ярусі, на самому дасі, видно ряд бійниць, що йдуть по контуру будівлі.





 




http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-003.jpg








Права вежа-бастіон палацу. Бійниці. Вікна – набагато пізнішого періоду.















http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-002.jpg

 

 

 






Ліва вежа-бастіон палацу. Якщо придивитися, у місці, де вежа підходить до основної стіни, видніються вікна-бійниці для «прострілу» периметру стіни між вежами.















http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-004.jpg

 

 

 




Вхід у музей. Кнопка дзвінка. Якщо хтось є усередині – вам пощастило – вдасться оглянути приміщення всередині.














http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-005.jpg

 





Бійниця на лівій вежі-бастіоні.











 

 

 

http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-006.jpg








Ряд маленьких бійниць під дахом. Якщо придивитися, можна побачити контур замурованої арки знизу під штукатуркою.








http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-007.jpg





А ось на цьому фото наочно видно, скільки разів за роки існування палацу, наприклад, перемуровувався віконний отвір. Зверху кам'яна оригінальна арка, потім стара цегла, потім молодша, на останок шар цегли і дерев'яне вікно, встановлені декілька десятків років назад.












http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-008.jpg

 

 






Двері в підвальні приміщення. Наочно видно «метр» стіни периметра.















http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-009.jpg





 

А ось це – просто фантастика. Коли бачу такі ось шедеври – відірватися не можу. Зверху – традиційна первинна кам'яна арка, потім трохи підмурована для встановлення облагородженої двоарочної віконної «коробки» з орнаментом. Надалі отвір замурують чергові «будівельники» і втиснуть метром нижче дерев'яне вікно. Жахливо і сумно дивитися на такі речі.





 

 










http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-010.jpg



 

А так виглядає стіна «всередині» літери «П» позаду. Три активні вікна, одне маленьке знизу, замуроване. Двері, як видно, встановив «автобан».











 


http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-011.jpg




 

 

Ось ця ось «діра в стіні» при фундаменті правої вежі-бастіону, забита дошками зсередини, веде в підвальні приміщення. За хвилину я виявлю, що вона погано закріплена зсередини і пролізу з ліхтариком усередину підвального приміщення. Через лаз мені передадуть фотоапарат.














http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-012.jpg





 

Судячи зі сміття, яке люб'язно залишає усередині підвалу сільська молодь, місцеві тут бувають досить часто. Проте, підвальні арки просто приголомшливі.










http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-013.jpg




 

Деякі лази замуровані, стеля колись білилася.







 





http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-014.jpg







 

«Товсті стіни» плавно переходять у «товстий фундамент».















http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-015.jpg




 

У підвалі дуже волого. А он та пляма на далекій стіні, певно, показує рівень, на якому колись тут стояла вода. Сумно.











http://tutbuv.com/wp-content/uploads/2009/10/chinadievo-castle-016.jpg






 

Погляньте, які форми арок у деяких приміщеннях. Ніколи такого не бачив.

 

 



Погода
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Звідки ви про нас дізналися?
Всього відповідей: 362
Статистика
счетчик посещений